Тридцять шість років тому реактор на Чорнобильській атомній електростанції вибухнув, спустошивши сусіднє місто Прип'ять. 50 тисяч людей були змушені евакуюватися. Через три роки після того в лісі за межами зони відчуження був вирізаний ділянку, де збудували нове місто для працівників ЧАЕС і персоналу, який займався ліквідацією наслідків. Славутич мав стати новим домом для тих, хто і далі працював на станції, і він став ним. Але минулого позбутися важко. Минуле, яке перетворилося на сон, мрію, спогад, на вогник в очах, але не може, не здатне функціонувати в теперішньому, тим паче у майбутньому. Чорнобильська весна назавжди залишиться в наших серцях….
